Кримінал

Волинь розташована на перетині світових торгівельних шляхів. Однак у цьому не лише плюси, а й мінуси, адже зафіксовано випадки, що саме територією нашого краю транспортують… так званий контрабас.
детальніше

Патрулюючи мисливські угіддя Шацького національного природного парку, рейдова бригада у складі начальника служби держоохорони, начальників природоохоронної дільниці, інспекторів охорони природи впіймала трьох браконьєрів.
детальніше

Троянди й виноград. Красиве і корисне. Як поєднати на практиці речі, що є часто несумісними? Як захистити високе мистецтво від жорстокого наступу капіталістичних законів та звичаїв? Як, зрештою, навчити самих митців заробляти собі на життя власною працею, а не користатися багатомільйонними субсидіями з бюджету?

Це ті запитання, на котрі, поза усіляким сумнівом, повинна дати відповідь дирекція і творчий колектив Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка вже зараз. Бо від цього залежатиме, що буде потім...

„Криза”. Таку назву має постановка, яка стала одним із відкриттів минулого театрального сезону волинських шевченківців.

Ось якою її побачили студенти вже нині другого курсу Інституту філології та журналістики ВНУ ім. Лесі Українки:

”Режисер-постановник Орест Огородник укотре потішив глядачів чудовою роботою. Та й надзвичайно важлива тема – як вижити в період кризи і подолати її – сприяла аншлагові: вільних місць у залі практично не було!” (Тетяна Бубало).

„Дуже цікаво оздобили сцену декораціями худодника-постановника Наталії Руденко-Красовської. Задум із газетами, які з кожним виходом героя збільшувалися в розмірах, а коли виконавці йшли за куліси, зникали, – просто чудовий...” (Тетяна Мельник).

„Сюжет – побутове життя звичайної української родини, яка потерпає від кризи. У квартирі мешкає три покоління, які не можуть (чи не хочуть?) співіснувати мирно і дружно. Надія (Катерина Шпак) хоче відправити свого свекра Охріма (Адам Даценко) до притулку для престарілих і просить свого чоловіка Романа (Мирослав Юзефович), аби той вмовив батька... Але дід не хоче йти з дому!” (Ольга Стронк).

детальніше

Уже ні для кого не є якось новинкою чи чудасією відпочинок за кордоном. Та й, як показує досвід, провести відпустку в іншій країні за теперішніх обставин набагато дешевше, ніж на вітчизняних курортах. Отож, за останні десять років туроператори, скажемо так, «конкретно піднялися». Їхніми послугами користується все більше і більше люду. Дехто, до речі, цілий рік обмежує себе, аби влітку поніжитися на заморських пляжах… Та, мабуть, кожному доводилося чути і про махінації, які перетворюють довгоочікувану відпустку на справжнісінький кошмар. Наведемо лише кілька прикладів: тризіркові готелі, наче за помахом чарівної палички, перетворювалися на благенькі халупи, пляж чудом переносився на кілька кілометрів від місця проживання (а мав бути за 50-100 метрів), вид на море часто-густо замінювали урбаністичні і не надто привабливі краєвиди… Це далеко не повний перелік «недоліків». Та воно б іще нічого, якби, обираючи той чи інший тур, не було позначки «all inclusive», тобто «все включено»...

А тут іще така ситуація, що гірше не придумаєш: один із найкрупніших у державі туроператорів – «Карія Тур Юкрейн» – збанкрутував у розпал курортного сезону… Як наслідок – тисячі людей опинилися за бортом у прямому і переносному значенні. Хтось із них навіть не долетів до Туреччини (їм, виявляється, пощастило), а тим, хто таки опинився в Анталії, відмовили в поселенні через несплату за заброньовані номери…

Ухвалою Господарського суду Києва ще від 5 липня 2010 р. відкрито процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур», яке визнане банкрутом. Компанія, що здійснює діяльність у сфері туристичного бізнесу, змушена була припинити роботу у зв’язку з фінансовими проблемами. А вже 8 липня відпочивальників почали виселяти з готелів. У той же час столичні видання повідомляють: навіть 12 липня в головному офісі «Карія Тур» у Києві спростовували інформацію про банкрутство. Мовляв, проблеми з поселенням виникли через фінансові проблеми їхнього партнера в Туреччині – Sunspot Seyhat Ltd Sti. А 13 липня пролунала заява туроператора про припинення своєї діяльності (тоді в Туреччині перебувало близько 4-х тис. туристів, які придбали путівки через цю компанію, і фактично половина з них – українці).

детальніше

У ніч із п’ятниці на суботу за 7 км від міжнародного пункту автомобільного пропуску „Дорогуськ-Ягодин” загорілася вантажівка „Рено преміум”.

Буквально за кілька десятків хвилин нова й красива фура перетворилася на згарище. Особливо постраждала кабіна, від якої залишився хіба що каркас. Як кажуть у подібних ситуаціях, ремонту транспортний засіб уже не підлягає...

Цей випадок, що стався неподалік с. Вулька-Окопська Люблінського воєводства РП, міг би зовсім не зацікавити волинських журналістів, якби не реєстрація постраждалого автомобіля. Дивом уцілілий номерний знак на задній частині „Рено преміум” та таблиця на причепі засвідчували: осиротіла та припаркована на узбіччі дороги Холм – Ковель вантажівка – з нашої області.

Аби отримати детальнішу інформацію, довелося звернутися у поліцейський постерунок с. Дорогуськ. Чергові капрали сказали, що тієї ночі не були на службі, тому нічого конкретного про причини та наслідки загоряння авто не знають. Зате оперативний черговий із поліцейської дільниці м. Холма деталізував: автомобіль спалахнув у ніч із 16 на 17 липня, його загасили підручними засобами, хоча до місця пожежі прибули вогнеборці. Водій – не постраждав.

детальніше

Про судовий процес, головним учасником якого є керівник СГПП «Прогрес» Микола Гурич, уже писано-переписано. Тепер чоловік не лише знаний на Ратнівщині господарник (його підприємство було одним із найкращих в районі), а й людина, котру підозрюють у привласненні коштів Ощадбанку (1 млн 700 тис. грн) та Держбюджету (понад 54 тис. грн).

Отож, після того, як Луцький міськрайонний суд визнав затримання Миколи Ілліча під стінами апеляційного суду області законним і як міру запобіжного заходу щодо Гурича до закінчення строків досудового слідства обрав тримання під вартою, адвокат підсудного Юрій Щирба подав апеляцію на таке рішення суду від 25 червня.

І от Апеляційний суд Волинської області розпочав колегіальний розгляд справи: головуюча – Лідія Хлапук, судді – Олександр Пазюк та Григорій Бешта. Окрім того, участь у засіданні взяли прокурор Сергій Дунець та слідчий Володимир Хилюк. Незважаючи на те, що апеляцію подавав Юрій Щирба, все ж захисником Миколи Гурича був Артур Мартиросян.

Сергій Дунець одразу озвучив відвід щодо складу суду. Мовляв, судді працюють під головуванням Петра Філюка, який очолював колегію суддів, котра 15 червня уже обирала щодо Миколи Ілліча як запобіжний захід підписку про невиїзд. Окрім того, Петро Тодосьович, наголосив Сергій Павлович, коментуючи процедуру затримання керівника СГПП, назвав її «беззаконням і свавіллям». Беручи до уваги такі факти, прокурор вважає, що є всі підстави сумніватися в об’єктивності розгляду справи.

Артур Мартиросян у свою чергу зауважив, що подібна заява безпідставна, адже суд за законом є незалежним. Відтак Високий суд пішов у нарадчу кімнату, а повернувшись, головуюча Лідія Іванівна зачитала ухвалу, в якій вказано: відвід щодо складу суду надуманий, тож клопотання прокурора залишити без задоволення.

детальніше

Про страшну трагедію, що сталася на вул. Шевченка, 13 у с. Грудки Камінь-Каширського р-ну, «Волинська газета» розповідала 27 травня 2010 р. У статті йшлося про те, що в Апеляційному суді Волинської області під головуванням Валерія Опейди розпочали колегіальний розгляд справи, порушеної за п. 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України. На лаві підсудних – Микола Козак, якого підозрюють у навмисному жорстокому вбивстві двох пенсіонерок – Анастасії та Євдокії Кузьмич. Окрім того, був озвучений цивільний позов до підозрюваного, в якому потерпілий Микола Кузьмич вказав суму витрат – 4201 грн 25 коп., пов’язаних із похованням родичів (чоловік – племінник убитих).

Сам Микола Козак має дружину та четверо синів. Проте разом вони не жили, адже полюбляв заглядати у чарку. Мешкав чоловік у батьківській хаті, єдиний дохід – пенсія. Очевидно, тих грошей не вистачало на оковиту, тому допомагав по господарству односельчанам, зокрема сестрам Кузьмич. Тож, знаючи, що жінки відклали на «чорний день» кругленьку суму, він зважився на такий страшний злочин… Але грошей убивця все ж не знайшов. Ціна двох людських життів становила 6 грн (забрав із гаманця) та 51 грн 76 коп. (така ринкова вартість літрової банки з консервацією домашньої ковбаси, котру він прихопив із собою).

детальніше

15 червня керівник СГПП «Прогрес» опинився в слідчому ізоляторі, а вже 18 червня у Луцькому міськрайонному суді (суддя – Андрій Сівчук, старший слідчий прокуратури – Володимир Хилюк, прокурор – Сергій Дунець) з участю адвоката Юрія Щирби розглядає справу щодо подання прокуратури про застосування до Миколи Гурича запобіжного заходу – тримання під вартою.

Суддя оголосив: у залі засідань є кореспонденти. Тож поцікавився, чи не заперечують учасники судового розгляду проти їхньої присутності. Прокурор категорично заявив, що заперечує:

– Зважаючи на те, що розслідується кримінальна справа, досудове слідство має таке поняття, як таємниця слідства.

На це адвокат Юрій Щирба відповів:

– Вважаю клопотання прокурора абсолютно безпідставним. Даних, які б свідчили про те, що судове засідання повинно проходити в закритому режимі, немає ніяких. У законі все чітко передбачено, і є точний перелік умов, коли судове засідання проводиться в закритому режимі.

Таким чином, на думку Юрія Євгеновича, журналісти мають право брати участь у судовому засіданні, мало того – «видаляти їх із залу – це і незаконно, і некоректно». Не заперечував і сам Микола Гурич, адже переконаний, що «люди повинні бачити, як проходять судові процеси, зокрема – відносно мене». Отож, суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора, і представники ЗМІ залишилися. Відтак головуючий зачитав Миколі Іллічу його процесуальні права, а також ввів у курс справи:

– Сьогодні ми розглядатимемо подання прокуратури про зміну запобіжного заходу щодо Гурича з підписки про невиїзд на взяття під варту, а також скаргу про незаконне затримання Миколи Гурича 15 червня.

детальніше

Про те, що велика кількість злочинів трапляється через неуважність громадян, мабуть, знають навіть наймолодші. Але, незважаючи на те, що вчитися треба на чужих помилках, люди не вчаться навіть на власних. Яскравим прикладом цього є події, які відбувалися в Місті залізничників.

детальніше

Ще 4 березня „Волинська газета” у публікації „Костопільську банду кришує рівненська міліція?” повідомляла, як всередині лютого в лісовому масиві поблизу с. Ромашківка Ківерцівського р-ну волинські лісівники натрапили на сліди лісокрадів. Буквально поруч із меморіальним кладовищем солдатів, котрі загинули під час Першої світової війни, зухвалі зловмисники з допомогою бензопил знищили кілька дубів, які завантажили у „ЗиЛ-131” та повезли в бік Рівненської обл.

Як згодом розповів інженер ДП „Цуманське ЛГ” Сергій Арендарчук, разом із працівниками Ківерцівського райвідділу вони зафіксували сліди злочину, а коли отримали інформацію про затримання автомобіля з краденим лісом у м. Костопіль, одразу вирушили у сусідню область. „Наша продукція була вже вивантажена в Костопільському держлісгоспі на нижньому складі, – продовжує Сергій Григорович. – Машина стояла на території автоколони. Директор дозволив подивитися деревину, і якщо наша – забрати. Звірку пнів ми зробили. Майстер нижнього складу це підтвердив”.

детальніше