Свято духу

Президент України Віктор Янукович привітав національну збірну України з блискучими перемогами на зимовій Параолімпіаді у Ванкувері. Ця зустріч відбулася буквально наступного дня після приземлення в аеропорту «Бориспіль» літака з офіційною паралоімпійською делегацією, яка прибула з-за океану.

Під час урочистого прийому вітчизняних спортсменів-інвалідів 26 березня в Адміністрації Президента глава держави підкреслив, що наші спортсмени достойно представили Українську державу на Іграх, зайнявши у командному заліку п’яте місце серед 44 країн-учасниць.

«Це велика перемога і, безумовно, велика радість. Ви ще раз довели, що українці можуть перемагати. Є потенціал: і це доведено на ділі», – сказав Президент, назвавши 5 золотих, 8 срібних та 6 бронзових нагород, завойованих у боротьбі із сильними суперниками, «дуже потужним здобутком».

Як поінформувала прес-служба Президента України, Віктор Федорович висловив глибоку повагу і вдячність усім, хто доклав максимум зусиль до успіху нашої команди: спортсменам, тренерам, лікарям, адміністративному персоналу тощо.

детальніше

3 травня відзначали Всесвітній день свободи преси. В області з цього приводу не відбулося якихось значних заходів, хоча для мас-медіа нашого краю воля та незалежність у процесі створення якісних журналістських матеріалів є запорукою успішного служіння суспільству.

Незаангажованість, професіоналізм та відповідальність як необхідна передумова роботи волинської журналістики високо ціниться відповідальними політиками та державними службовцями найвищого рангу. Поза усіляким сумнівом, до їхнього числа належить і Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Азербайджан, депутат Волинської обласної ради, голова Благодійного фонду «Рідна Волинь» Борис Клімчук, який нещодавно відвідав рідну землю. У щільному графіку роботи Бориса Петровича на Волині цього разу знайшлося місце не лише для відповідальних зустрічей на рівні обласних органів влади, не тільки вшанування пам'яті рідних та близьких під час поминальних післяпасхальних заходів, а й для радісного спілкування з великою родиною та, насамперед, уже п'ятьма онуками.

детальніше

Чомусь у нас так заведено: захоплюємося світовими зірками, намагаємося їх наслідувати, влаштовуємо на їхню честь різні турніри, а про своїх видатних людей, зазвичай, знаємо дуже мало або й зовсім нічого. І приходимо до тями тільки тоді, коли якась із зарубіжних країн раптом оголошує ім’я чи то спортсмена, чи то співака, як свою гордість, своє досягнення. Тільки згодом виявляється, що ця гордість родом з України, з діда-прадіда – наш, рідний. А ми вкотре втратили шанс прославити батьківщину на весь світ.

До чого я веду? Чи багато хто з волинян знає, хто такий Петро Янковський? Думаю, цей перелік обмежиться кількома іменами краєзнавців. А мали б із цим іменем зростати наші школярі й мали б знати про борця світового рівня, якого справедливо називають хрещеним батьком іншого українського силача – всесвітньовідомого Івана Піддубного.
детальніше

Після того, як чоловіка четвертували, він був заново зшитий на основі якихось ще не відомих людству технологій.

...Про цю незвичайну історію, що сталася в Сирії, я випадково довідався від Олександра Логінова, який п’ятий рік трудиться послушником у грецькому монастирі Філофей на Святій горі Афон. У цю обитель приїжджав православний медик, грек за національністю, патологоанатом, який свого часу працював у створеній при ООН медичній комісії. Він зустрічався зі старцями монастиря. За словами цього медика, комісія займалася дослідженням унікального випадку – в буквальному розумінні воскресіння людини з мертвих. Після того, як чоловіка вбили і четвертували, він був заново зшитий із розчленованого стану на основі якихось ще не відомих людству технологій.
детальніше