Політика

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов є творцем законопроекту №6601 “Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів”, за який ввечері 10 липня проголосувало 259 народних депутатів.

Закон, у разі підписання його Президентом України Віктором Януковичем, має за мету встановити чітку відповідальність депутатів місцевих рад перед своїми виборцями як у конкретних населених пунктах, районах і областях, так і перед політичними партіями, які візьмуть на себе відповідальність за подальшу роботу обраних народних депутатів.

Отже, 31 жовтня обиратимемо своїх представників у радах різних рівнів за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Це стосується, щоправда, лише обласних і районних рад, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Половина складу майбутньої ради сформується з тих обранців, котрі будуть представлені у списку партії, а друга половина – з тих, кого політична сила делегує у виборчі округи, де вони і наберуть найбільше голосів із-поміж інших кандидатів. Ще одна суттєва деталь: чергові місцеві вибори призначаються не пізніше як за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочнеться за 50 днів до дня волевиявлення. Дільничні та інші комісії формуватимуться із представників політичних партій.

Особливу увагу законотворці приділили міським головам. Практика свідчить, що чимало з них здобували підтримку людей, коли йшли на вибори під одними прапорами і лозунгами, а потім втрачали будь-який зв’язок із попередніми союзниками, йдучи в „автономне плавання”. Тому право висування кандидата на посаду міського голови реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації партій, причому одна особа може бути підтримана лише одним партійним осередком!

Тож ні самих блоків, ні їхніх висуванців у бюлетенях для голосування більше не буде.

Добре це чи погано?

Кожна система має свої недоліки та переваги, проте депутатське свавілля, коли народні обранці часто-густо просто випадково або за гроші потрапляли в прохідні місця списків блоків із „розкрученими” назвами і вождями, вже не знає меж. Методом дрібних маніпуляцій особливо спритні зуміли навіть отримати високі пости, по кілька разів змінюючи блоки та партії, союзників і опонентів.

Ще один бар’єр для охочих отримати мандат під одним прапором, а потім, не відмовляючись від повноважень, поспіхом „під себе” згуртувати групу політтехнологів із новою, привабливішою назвою: місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що вона зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за 365 днів до дня виборів.

Ця норма закону викликала жваві дискусії. Особливо гостро критикують її вожді так званої „молодої генерації”, здебільшого ті, котрі були раніше ющенківцями, а потім зрадили його і почали діяти самостійно. І знову ж: є недоліки в цьому положенні, як і переваги. Позитиву, як на мене, значно більше. Хоча б тому, що та чи інша партія повинна навчитися не тільки „бігморди” встановлювати, не тільки купувати ефірний час на телебаченні і рекламну площу в газеті, не тільки рекрутувати технічних працівників штабів та агітаторів, але й конкретними справами хоча б протягом року продемонструвати свою потрібність людям. Причому, навіть рік – надто малий термін...

Щодо базових органів місцевого самоврядування, то, як і раніше, вибори депутатів сільських, селищних рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Варто відзначити: за цей закон проголосували Катерина Ващук (Блок Литвина), Анатолій Горбатюк (Партія регіонів), Адам Мартинюк (КПУ), а Євген Кирильчук, Віктор Олійник, Микола Потапчук, Сергій Шевчук (БЮТ) і Володимир Карпук (НУНС) були відсутніми. Це не означає, що вони були відсутніми в сесійному залі, просто з тих чи інших причин їхні електронні картки не взяли участі в голосуванні.

Володимир ДАНИЛЮК.