| | Регіони | | | Рубрики | | | | | | | | | | | | | |
| | Регіон
Не за горами посівна
Заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк спільно з начальником головного управління агропромислового розвитку Юрієм Горбенком провели науково-практичну конференцію. Участь у заході взяли голови райдержадміністрацій, їхні заступники з питань АПК, начальники профільних управлінь, відділів із питань рослинництва, насіннєвих інспекцій, науковці, фахівці обласних організацій і установ, а також керівники сільгосппідприємств краю. Основне питання порядку денного – виробництво зерна урожаю 2011 року.
детальніше
НАГОРОДИ ЗА ЛЮБОВ ДО ДЕРЖАВИ
Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук разом зі своїм заступником Олександром Курилюком підбили підсумки обласного конкурсу «Любіть Україну», а відтак відзначили кращих із кращих медійників краю дипломами, книгами волинських авторів та грошовими преміями.
детальніше
Повернення генерала Ходирєва
Міністр внутрішніх справ України генерал-майор міліції Анатолій Могильов побував із робочим візитом у Західному регіоні держави. Керівник МВСУ відвідав Волинь та Рівненщину. В обох обласних центрах посадовець зустрівся з особовим складом регіональних управлінь, однак відвідини нашого краю носили особливий характер, адже Анатолій Володимирович прибув, аби офіційно представити нового начальника УМВСУ у Волинській області. Разом із міністром до Луцька завітав його головний радник Костянтин Стогній.
детальніше
БРАКОНЬЄРИ У ПОГОНАХ
У той час, коли весь світ сколихнули трагічні події, що відбуваються на території Російської Федерації, коли стали реальними і очевидними нищівні можливості вогню: за лічені секунди зникають села, сотні-тисячі гектарів лісових масивів, населені пункти заволікає пелена задушливого диму, люди не тільки залишаються без домівок, але й без засобів для існування, дехто здійснює настільки нелогічні (м’яко кажучи) вчинки, що диву даєшся.
– Ігри з вогнем у лісі, – каже начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник, – дуже дорого коштують не тільки лісівникам, а всім мешканцям. Адже ліс – наша домівка, оберіг, годувальник. Гриби, ягоди, деревина – все це було і залишається цінністю рідного Полісся. У ліс потрібно заходити, як у храм!
Такі істини зрозумілі не всім. Не для кожного чужа біда стає пересторогою. Як кажуть: не всі можуть вчитися на чужих помилках, до того ж, якщо немає відповідальності ні за своє життя, ні за чиєсь.
детальніше
НАЧАЛЬСТВО… КОЛИШНІМ НЕ БУВАЄ

Не існує вічних людей. Не існує вічних посад. І не існує вічних людей на вічних посадах. Ця аксіома підтверджується щоденним плином життя, проте особливо актуальною стає після зміни найвищого керівництва держави або парламентських виборів. Тож після інавгурації Віктора Януковича та створення коаліції у Верховній Раді з обранням нового складу Уряду на чолі з Миколою Азаровим ніхто не сумнівався, що суттєві зміни відбудуться й на обласному та районних рівнях, насамперед, місцевої виконавчої влади.
Як живуть і чим займаються зараз ті, хто зовсім недавно часто з’являвся на екранах телевізорів, у радіоефірі чи на газетних шпальтах? Не відповісти на це запитання означає забути, що було вчора. А це у свою чергу загрожує втратити розуміння того, що відбувається зараз і чого можна очікувати завтра.
Насамперед – про недавнього керівника виконавчої влади нашого краю Миколу Романюка. Він повернувся на свою попередню посаду – директора регіонального управління ЗАТ КБ ПриватБанк. Як послідовний прихильник „Сильної України” (її очолює віце-прем’єр Сергій Тігіпко), Микола Ярославович теоретично мав би очолити партійний список під час виборів до облради, в нинішньому складі якої він є депутатом-нашоукраїнцем. Проте якщо він вирішить балотуватися на посаду Луцького міського голови, то ситуація може змінитися кардинальним чином.
Його перший заступник – Віталій Заремба – повернувся у рідне сільгосппідприємство, що в с. Романів Луцького р-ну. Як депутат облради, Віталій Миколайович разом з іншими членами фракції „Наша Україна” активно працює в органі представницької влади нашого краю.
Василь Дмитрук, діючий голова регіональної організації Народної Партії (Блок Литвина), продовжує очолювати цю політичну силу. Щоправда, уже не працює заступником голови облдержадміністрації, використавши час після звільнення з посади для оздоровлення. Як депутат облради, Василь Павлович регулярно з’являється на сесійних засіданнях.
Головою наглядової ради ВАТ „Ковельсільмаш” працевлаштувався Василь Байцим – ще один екс-заступник голови виконавчої влади області. Василь Федорович – також депутат облради, але від уже опозиційного БЮТу. Щодо багаторічних спроб Василя Федоровича реанімувати роботу луцького аеропорту, то вони завершилися безрезультатно.
детальніше
Волинські “СС-20”, яких боялася Європа

„577-й ракетний полк несе бойове чергування в бойовій постійній готовності!”
Така форма доповіді була в командира полку Ракетних військ стратегічного призначення при зустрічі командира дивізії. Вищезгаданий полк, або військова частина 32187, у період існування СССР дислокувався на території Ківерцівського р-ну з 1959 по 1992 рр. і належав до режимних секретних військ. Тепер це – вже історія, хоча її досі замовчують. Навіть 17 грудня 2009 р., коли РВСП святкували свій 50-річний ювілей, у засобах масової інформації Волині про це ніхто не згадав, незважаючи на те, що на її теренах і нині проживають тисячі людей, доля яких пов'язана зі службою в Ракетних військах.
За 33 роки існування військової частини через її лави пройшли десятки тисяч людей різних національностей з усього колишнього Союзу.
Полк озброювався двічі. Вперше – ракетами „8к63” із початку свого існування й до червня 1981 р., вдруге – ракетами „СС-20” („РСД-10”).
Вищезгадані ракети з термоядерними зарядами націлили на об'єкти противника в Європі, у свою чергу полк був під прицілом ракет НАТО. Існувала реальна небезпека для жителів області: потрапити під ядерний удар у випадку війни. Перевагу мала та сторона, яка розпочне запуск ракет першою. На щастя, цього не сталося. Тепер на сайті РВСП Росії є всі тактико-технічні характеристики згаданих ракетних комплексів.
Поговоримо про головне: людей, які забезпечували високу бойову готовність, без котрих зброя – це мертвий вантаж. Уся відповідальність за стан боєготовності лежала саме на них: від солдата строкової служби (номера бойового розрахунку) і до командира чергових сил полку.
Бойове чергування зміни несли по 7 діб, усередині 80-х років перейшли на чергування по 3 та 4 доби.
Офіцери і прапорщики змін були відірвані від своїх сімей, траплялося, що заступали на бойове чергування через зміну, перебуваючи на службі по півмісяця цілодобово. Коли не проводилися тактико-стройові заняття або тактико-спеціальні навчання з виходом у польові райони, залишалися в розташуванні частин. За зайнятістю особового складу на службі РВСП незначно поступалися тільки підводникам з атомних човнів.
детальніше
РЕГРЕС «ПРОГРЕСУ»?

Ми продовжуємо серію статей про керівника СГПП «Прогрес», що в с. Видраниця Ратнівського р-ну, Миколу Гурича. Нагадаємо: чоловіка звинувачують у створенні фіктивних фірм, які зареєстрував на підставних осіб, котрі протягом 2006-2008 років брали кредити в Ощадбанку на загальну суму 1 млн 700 тис.! Окрім того, підо-зрюють у тому, що він намагався привласнити більше 54 тис. грн із Державного бюджету (виділена сільськогосподарському підприємству допомога). Тож шахрайство, фіктивне підприємництво, легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їхній збут, використання підроблених документів – ось далеко не повний перелік, так би мовити, діянь керівника «Прогресу»…
І от Миколу Гурича випустили на волю, тож він повернувся додому. Що робитиме у першу чергу? За що братиметься, адже, ходять чутки, господарство зараз перебуває у більш ніж складному становищі. Та й дружина – Руслана Сергіївна – неодноразово наголошувала на тому, що сільгосппідприємству конче потрібен керівник, адже худоба голодує, свині «бар’єри беруть»…
КОНТОРА: І ТАКЕ МОЖливо
Казати, що у Видраниці – неспокійно, немає приводу. Усе, як у нормальному селі: хтось – косить, хтось – порається на городі або біля худоби, хтось – із повними кошиками грибів поволі бреде вулицею, а хтось – тільки вирушає по чорниці. У кожного – свої проблеми, тільки дітвора горобців рахує, безтурботно вештаючись, не знаючи куди себе подіти.
Коли під’їхали до сільської ради, аби запитати, де знайти Миколу Гурича, на будівлі побачили табличку СГПП «Прогрес», тобто контора підприємства знаходиться в одному приміщенні із органом місцевого самоврядування! Словом, проблема вирішилася сама собою.
Миколу Ілліча ми застали на подвір’ї. Він разом із якимсь чоловіком (як потім з’ясувалося, своїм заступником Іваном Ганічем, – авт.) збиралися кудись їхати. Щоправда, поспілкуватися не відмовилися. Частину розмови ми вже подавали у статті «Преступник №1 – на волі» («Волинська газета» від 8 липня 2010 р.). Тоді керівник підприємства сказав: навіть не знає, за що братися, але робитиме те, до чого звик, тобто працюватиме, бо іншого виходу в нього просто немає. Хоча зазначив: коли на людину виливають стільки бруду, вона починає вірити в свою нікчемність. Окрім того, Микола Ілліч хотів би бачити і знати, де знаходяться «рахунок, машина, дачі, квартири, мільйони». З усім сказаним погодився також Іван Васильович, котрий насамкінець запитав:
– Хіба хто думав коли, шо таке може бути?
На це Микола Гурич відповів:
– За стільки років таке заслужити…
Опісля ми попросили у Миколи Ілліча дозволу побувати на господарстві («Прогрес» же – приватне підприємство). Чоловік не заперечував, пояснив, куди їхати, і лише потім ніби риторично запитав:
– А що ви хочете там побачити?
детальніше
СИСТЕМНІСТЬ І СПОКІЙ

Борис Клімчук у волинських коридорах влади – людина не нова. Однак перебуваючи нині на посаді голови облдержадміністрації, він переконує, що «почав працювати з чистого аркуша». Правда, листок уже не без нотаток, адже за три місяці роботи Клімчук власноруч вніс туди чимало записів під умовним кодом – зелені та червоні індикатори. Перші – те, що Борис Петрович вважає досягненням своєї команди, а останні – до чого ще слід докласти зусилля. Звітуючи перед журналістами про 100 днів роботи на посаді керівника виконавчої влади краю, Борис Клімчук у деталях розповів про те, що вдалося і що не вдалося. Почав із останнього…
– Об’єми будівельно-монтажних робіт поки перебувають у червоному секторі, – повідомив Борис Петрович. – Думаю, деяке пожвавлення буде в третьому кварталі 2010-го. Прикро, але за дев’ять місяців цього року нам не вдалося вийти з цієї яскравої зони. Воно й зрозуміло, бо всі процеси економіки сконцентровані саме на галузі будівництва. Однак є й позитивний момент: за п’ять місяців залучили 12 мільйонів доларів інвестицій.
Об’єми транспортних перевезень – ще одна сфера, де голова облдержадміністрації бачить як плюси, так і мінуси. Мовляв, із пасажирськими перевезеннями виникають деякі проблеми. А от щодо вантажних, то тут – зростання. Отож вдалося подолати падіння обсягів перевезень: із січня по травень підприємствами транспортовано 1,1 млн тонн вантажів.
– Роздрібна торгівля – жовтий індикатор, – зауважив Борис Клімчук. – За звітний період маємо 98 %. Це – хороші темпи, але без врахування цінового росту та індексу інфляції. Дуже важливим буде наступний квартал.
детальніше
СЕРТИФІКАТ ЯКОСТІ – ДИТЯЧИМ ТАБОРАМ

17 із 26 позаміських дитячих оздоровчих закладів, що функціонують на Волині, отримали сертифікат відповідності. Ряд перевірок, у ході яких і оглядали табори відпочинку, де впродовж літа оздоровлюватимуться дітлахи, здійснили працівники ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», адже з жовтня 1999 року, згідно з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України, запроваджено обов’язкову сертифікацію позаміських дитячих літніх оздоровчих таборів.
– Оскільки вимоги до дитячих оздоровчих таборів розширилися, то цьогоріч за ініціативи Міністерства сім’ї, молоді та спорту запроваджено обов’язкову державну атестацію таких закладів, за результатами котрої й присвоюватиметься відповідна категорія, – розповідає Олег Сидун (на фото), провідний інженер ДП «Волиньстандартметрологія». – Всього їх передбачено чотири: вища, перша, друга та третя. Отримуватимуть статус за кількістю балів, набраних у ході проведення атестації. Тож часи, коли всі табори рівняли під одну планку, минули безповоротно. Критерії оцінювання – не нові. Однак не всім вдається їх дотримуватися.
На що ж звертає увагу аудитор, котрий здійснює сертифікацію? На санітарно-екологічний стан, укомплектованість професійними кадрами та організацію харчування. До слова, заклад, що претендує на найвищу оцінку, пропонує своїм «мешканцям» п’ятиразове харчування. Мало того, аби отримати вищу категорію, адміністрація та колектив повинні подбати про створення належних умов для дітей із особливими потребами, а також облаштувати стоматологічний, фізіотерапевтичний, масажний кабінети. Змістовне дозвілля – безумовий плюс. У таборах вищої категорії малеча повинна мати можливість відвідувати гуртки (не менше п’яти), а також зустрічатися із видатними людьми, отримувати консультації практичного психолога та проходити тренінги.
детальніше
Зубри-емігранти

У Звірівському мисливському господарстві поповнення. Сюди привезли двох зубрів. Донедавна велетні мешкали у Вінницькій області. Проте незабаром, адаптувавшись до місцини, вони поповнять волинське стадо. Саме для збільшення поголів’я цих тварин у наших лісах та змішування крові придбали двох ссавців.
– Це – наступний крок у програмі збереження тварини-велетня, яку впроваджуємо, – зауважив начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. – Кілька років тому ми зробили вольєр, який розташований у місці, найбільш придатному для проживання цих звірів. Адже зубр – тварина не суто лісова… Згодом маємо завезти ще три самки.
Коли саме прибуде до звірівського господарства решта тварин, визначити складно, бо ж відловити зубра не так просто. Він має потрапити до живоловильниці. Приміром, цих двох чекали ще взимку. Але… Щоправда, один тоді потрапив до пастки, але встиг вчасно вибратися.
детальніше
|
|