Дозвілля

Екскурсанти один за одним виходили з автобуса, дякуючи Оксані та водію за почуте і побачене. Завершувалася ще одна подорож.

– Що ж, гуцулко Ксеню, сьогодні знову не пощастить підвезти тебе додому, – промовив Романович, коли машина спорожніла. – Твої чарівники вже чекають!
детальніше

Мідний півень піднявся над польським Любліном. Цей птах – традиційний символ яскравого дійства – Ягелонського ярмарку, котрий, незважаючи на шалену спеку, нещодавно відбувся на теренах Люблінського воєводства із неабияким успіхом.

Старий мальовничий ринок, що в самому серці Любліна, приймав народних умільців, виробників та реалізаторів із Польщі, України, Білорусії та Литви.
детальніше

Полювання – хобі не з дешевих, але хто вже відчув азарт ловецтва, не відмовиться від такого ніколи. Отож, усі одержимі мисливством із нетерпінням дивляться на календар, чекаючи 14-го серпня. Проте, напевно, полювання таки доведеться відкласти…

Відкриття переноситься?
Кабінет Міністрів України доручив місцевій владі заборонити відкриття полювань на пернату дичину. Про це йдеться в урядовому Розпорядженні «Деякі питання попередження виникнення пожеж на території України» №1588-р від 4 серпня 2010 р. Разом з іншими заходами було заборонено й полювання. Тож мисливцям доведеться зачекати. А поки ліси – під цілодобовим контролем лісової охорони. На Волині ж під мисливські угіддя відведено 1 млн 583 тис. га лісів, полів, річкових заплав, боліт. І блукають цими територіями досить часто не тільки сумлінні і законослухняні громадяни, а й ті, для кого, як-то кажуть, закони не писані. Але єгерська служба, лісова охорона, громадські інспектори не дрімають. Для того й передані мисливські угіддя їм у користування, аби за ними доглядали, берегли, дбали про охорону та відновлення дичини. 820 тис. га угідь (а це 52%) надано в користування організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), 501 тис. га (32%) – за підприємствами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, 261 тис. га (це 16%) – за іншими користувачами.
детальніше

Заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк провів засідання організаційного комітету з питань підготовки до відзначення 19-ї річниці Незалежності України.

Прес-служба облдержадміністрації повідомляє, що планом підготовки до відзначення передбачено комплекс організаційних, культурно-мистецьких, спортивно-масових, інформаційно-просвітницьких заходів, визначені терміни їх реалізації та виконавці. Такі ж плани прийняті в усіх райдержадміністраціях та міських виконавчих комітетах.  Робота з виконання визначених завдань розпочата і проводиться спільно зі структурними підрозділами облдержадміністрації та представниками громадськості.

Начальник управління культури та туризму облдержадміністрації Володимир Лисюк детально зупинився на культурно-мистецьких заходах, які пройдуть на Волині. Сценарій їхнього проведення розробляє режисерсько-постановочна група на чолі з Данилом Поштаруком.

Олександр Курилюк у свою чергу висловив сподівання, що урочистості, схвалені на засіданні оргкомітету, будуть позитивно доповнені іншими акціями, які вже запланували окремі політичні сили. „Звичайно, треба говорити про весь шлях до здобуття Незалежності України, – наголосив Олександр Іванович. – Проте не варто забувати й про сьогодення”.

детальніше

У польському містечку Крилув, що над річкою Буг, відбувся ІІІ історичний пікнік «Циганський Крилув».

Учасники дійства зійшлися у товариському благодійному футбольному матчі, кошти від якого підуть на добру справу – ліквідацію наслідків підтоплень у гміні Вількув. На поле вийшли команди прикордонників із Крилува та працівників мас-медіа із Люблінщини. Суперники були доволі сильними: кожна з команд забила по шість м’ячів. Тож доля перемоги визначалася у додатковий час та за допомогою пенальті. Однак сили прикордонників і журналістів виявилися рівними, тому судді оголосили нічию.

Продовженням пікніка, в якому взяли участь 5 тис. осіб, стали виступи артистів, котрих зібрали на імпрезу фахівці осередку культури м. Мірче. Шквал оплесків зірвали місцеві «Арабески» та «Шиховянки» з Шиховіц, котрі вразили присутніх справжнім циганським колоритом. За річкою, що протікає на межі Іваничівщини, звучала й українська пісня у виконанні луцького «Аванте». Родзинкою свята став виступ знаного в усьому світі ромського артиста дона Василя та його колективу «Циганські зірки».

Подбали і про дітей: члени Товариства активних аніматорів культури з Грубешова підготували творчі завдання. Дітвора спробувала себе в ролі юних художників. Автори найкращих робіт отримали подарунки.

детальніше

18 липня у Влодаві завершився черговий фестиваль народної творчості „Міжнародне літо з фольклором”. У гості до польського озерного краю, який межує з українським заповідним Шацьким районом, приїхали танцюристи й музики зі всієї планети. Про що говорити, коли на сцені виступило понад 350 митців народної творчості?!

Розпочалося дійство з урочистого руху колони учасників та гостей фестивалю вулицями Влодави до місцевого амфітеатру. А на сцені площі Ринок відбулися короткі презентаційні виступи майстрів мистецтв під назвою „Музика світу” та презентація кулінарних виробів „Смаки Полісся”. Згодом – молитви у православній церкві та католицькому костьолі...

Декі країни вже традиційно делегували своїх посланців до Влодави, а Кенія та Чехія – уперше. І в цьому сенсі варто відзначити, що на XX фестивалі виступили такі гурти, як „Handrlak” (Чехія), „Ma’an tpoup” (Йорданія), „Pith of Africa” (Кенія), „Elenco folklorico municipal de San Lorenco” (Парагвай), „Danilovgrad” (Чорногорія), „Aegeanfolk” (Туреччина), „Apple chill cloggers” (США), „Polesie” (Польща) і “Перлина” з українських Лубен.

детальніше

Цьогоріч найбільше озеро – перлина Волині – на своїх берегах приймало 15-й фестиваль української естрадної пісні «На хвилях Світязя», який вдруге проходить під грифом «студентський». Програма заходу, як завше, була надзвичайно цікавою. Не обійшлося, звичайно, без вокальних змагань, майстер-класів, семінарів, фольклорних дійств. А завершилося пісенне свято традиційним гала-концертом учасників фесту та естрадних виконавців.

Отож, біля головного корпусу Волинського національного університету імені Лесі Українки зібралося чимало люду. Усі з нетерпінням чекали виступів ще юних і уже досвідчених співаків. привітали артистів і представники влади, серед яких – голова облради Анатолій Грицюк, заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк, Луцький міський голова Богдан Шиба.

На фото: Інга Кисельова.

Прийшли й організатори дійства: голова оргкомітету, ректор ВНУ Ігор Коцан, директор фестивалю народний артист України Василь Чепелюк, голова художньої ради, головний режисер заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький, художній керівник заслужений діяч мистецтв України Андрій Гордійчук.

детальніше

5 тисяч 200 випускників у 2010 році отримають дипломи Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Понад 700 молодих людей вилетять із альма-матер зі ступенем магістра. Студентам-заочникам омріяні документи про вищу освіту вручатимуть декани, а от для тих, хто обрав денну форму навчання, адміністрація вузу влаштувала справжнє свято – урочисті збори.

Цьогоріч у ВНУ започаткували нову традицію – вітати магістрів із завершенням навчання та отриманням дипломів на імпровізованому майданчику – площі поблизу входу в парк. Ідея себе повністю виправдала, бо кращого місця для такої урочистої події не знайдеш.

Вбрані у магістерські мантії та капелюшки випускники вишикувалися на східцях. Кожен усміхався, бо ж за мить матиме те, до чого йшов п’ять років. Тішилися й викладачі, адже саме вони доклали максимум зусиль, аби випускники шкіл стали висококваліфікованими фахівцями.

Відкрили урочисті збори Гімном України. Далі слово взяв ректор Ігор Коцан.

– Високоповажні гості, шановні батьки та випускники, – звернувся до присутніх Ігор Ярославович. – Сьогодні ми зібралися, аби вручити дипломи найвищої якості – дипломи магістра. У цьому році такі документи отримають 359 студентів денної форми навчання. Із них 124 – «червоні». Тож тут зібралися кращі студенти всіх спеціальностей. Сподіваюся, що роки, проведені в стінах навчального закладу, будуть одними з кращих. Упродовж життя людина не часто має можливість реалізувати право вибору. Так складається, що кожен обирає на свій розсуд віросповідання, професію та пару. Сподіваюся, що, вступивши до Волинського національного університету імені Лесі Українки, ви вчинили правильно.

Ступінь магістра нині можна здобути на 35-ти напрямках навчання у ВНУ. Тож на урочисті збори зібралися студенти практично з усіх факультетів. А ще – представники влади, котрі не лише вітали молодь, а й давали настанови.

детальніше

На території Свято-Михайлівського храму, що розташований у Луцьку на Вишкові, сталося справжнє диво. На зрізі старого ясена, який ріс поблизу церкви багато років, люди виявили зображення дзвона в русі. Коли ж за вказівкою священика розпиляли стовбур ще в одному місці, то побачили не традиційні ідеально круглі вікові кільця, а голуба в польоті.

Сталося це минулої осені. Прихожани, як і годиться напередодні зими, наводили лад поблизу місцевого храму. Особливо багато мороки було зі старими деревами, що рядком простяглися вздовж церковного паркану. Сухі гілки та листя падали на дах культової споруди, відтак подекуди шифер прогнив і проломився. Та й коріння височенного ясена розрослося настільки, що діставало до фундаменту церкви та сусіднього житлового будинку. Тож і вирішили дерево зрізати. Яким же було здивування людей, коли вони виявили дивину. Що ж воно таке: витівки природи чи знамення? Люд певен, що то – ніщо інше, як чудо. Мовляв, від зображення йде тепло, якщо потримати над ним руку. Однак настоятель Свято-Михайлівського храму протоієрей Степан Гайгель до подібних заяв ставиться досить обережно.

– Всі хочуть отримати відповідь: знак Божий то чи випадковість, – розмірковує отець Степан. – Така вже природа людей. Хоча подібне трапляється і не раз. За вісім місяців до нашої знахідки у Закарпатті зрізали дерево і побачили зображення хреста. Але до таких явищ слід ставитися обережно, бо найлегше – назвати дивом. Однак так само просто зробити закид, що то – підтасування фактів. Хоча я не відкидаю першого варіанта, але те, що сталося на території церкви – не випадковість.

детальніше

Саме так охарактеризував Кирило Пашук із с. Доманове Ратнівського р-ну «Волинську газету», коли ми приїхали вручити переможцю передплатної лотереї подарунок.

Як тільки зайшли на подвір’я, одразу зрозуміли, що тут нас чекали чи не найбільше. Господиня, котра поралася біля квітів, покинула свою роботу і запросила до хати. Особливо втішений нашим візитом був глава сімейства, котрий, власне, і став переможцем передплатної лотереї, що проводилася в редакції «Волинської газети», й отримав набір постільної білизни.

– Я вже й не думав, шо приїдете, але крепко ждав, – розповідає Кирило Аврамович. – Ото все газету візьму читати і згадую… А як зрадів, коли побачив, шо виграв приз! Вам не переказати. Хоча виписував газету не ради подарунків, просто нравиться вона мені дуже.

Чоловіка у селі як Кирила Пашука знає не кожен, адже місцевий люд свято береже традицію вуличних прізвиськ. Тож, коли почали допитуватися, де живе наш герой, не відразу показали. Але до гурту підійшла жіночка і сказала: «Так то ж до Кацапа приїхали!».

Кацапом Кирило Абрамович став ще в дитинстві. Хоча народився у Домановому в 1934 році, та вже в 1941-му, перед війною, велику сім’ю (батька, матір, троє дочок і сім синів), вивезли в Сибір як куркулів: – Батько мав худобу, добре хазяїнував, – вводить у курс справи Кирило Пашук. – А як було прокормити таку сім’ю? Робили, то й жили тоді непогано, а з тавром «куркулі» повезли нас на край світу.

Так доля закинула родину у Красноярськ, але пробули вони там недовго: вирішили повертатися на батьківщину.

– Ми стали збиратися додому, як война началася, – поринає у спогади чоловік. – Добралися до Тамбова, дальше нас не пустили, бо вже під Москвою німець був. Прожили там чотири роки, а потім приїхали на родіну. Я ще ж малим був, то все не міг по-українськи говорити. Так і прозвали мене Кацапом, але нічо, потім привик.

детальніше