«Капкан Януковича»

«Капкан Януковича»

У давній задачі на кмітливість мовиться: мисливцеві треба перевезти через річку вовка, козу і капусту, але човен настільки малий, що в ньому можуть одночасно поміститися сам весляр, а з ним або вовк, або коза, або капуста. Кого чи що рятувати в першу чергу?

Відповідь проста: козу, бо якщо її залишити з вовком, то він її з’їсть, якщо ж із капустою, то рогата ненажера сама схрумає цей овоч… А от тимчасове усамітнення вовка й капусти нікому нічим поганим не загрожує.

Здавалося б, логіка цієї нехитрої задачі для учнів початкових класів є цілком зрозумілою. Проте чи так само усвідомлюють реалії сучасного політичного буття наші теперішні провідники ідеї невідкладних та кардинальних змін і чи враховують ту обставину, що вовк – це хижак, який може роздерти не лише козу, але й самого мисливця? Мало того, як би діяв перевізник, коли би бачив перед собою не просто капусту, а – «капусту», тобто велику суму іноземної валюти? І що, врешті-решт, робити, якщо мисливець після першого рейсу з козою вдруге на інший берег річки взагалі не повернеться?

Розуміючи, що казочки для дітей – річ хороша, не забуваємо, що живемо не в уявному світі, а в цілком конкретних реаліях. І  тут щодня виникають задачки, розв’язати які вдається не завжди правильно. Головна – як у постреволюційному синдромі не згубити орієнтир для подальшого руху, щоби кінцева мета всіх перетворень збігалася з інтересами переважної частини громадян нашої держави та привела до тієї моделі нашого спільного буття, яка забезпечить Україні поважне становище на світовій арені, а кожній людині – гідні умови життя та праці.

Зіткнулися з доволі парадоксальною ситуацією, коли одна частина «верхів» або зникла за межами держави, або зазнає кримінального переслідування. В основному – це представники старої виконавчої влади в центрі, а також певна категорія депутатського корпусу на місцях. Інша ж частина «верхів», які з осені 2012-го прописалися в Верховній Раді України, продовжує виконувати свої повноваження в звичному режимі. Частина з них не зрадила принципові кругової поруки та залишилася в складі не такої вже й монолітної, але цілком боєздатної фракції Партії регіонів. Решта – перебігла до складу нової більшості.

А що таке «нова більшість»?: Це, насамперед, дуже строкатий конгломерат особистостей та політичних структур, які в певних обставинах об’єдналися навколо якоїсь ідеї. В доленосний вечір 20 лютого 2014 р., коли у Верховній Раді України знайшлася мінімально достатня кількість сміливців, які проголосували за припинення вогню в центрі столиці та за виведення з урядового кварталу спецпризначенців. Саме це стало чи не найголовнішою причиною краху Віктора Януковича та його найближчого оточення, адже, як виявилося, без міліцейських кийків та куль снайперів більше владу на Банковій не було кому захищати…

Але четвертий Президент України вже давно залишив межі держави й вважається хіба що віртуальним її керівником. Обиратимемо 25 травня нового. І ось тут бачимо, як колись об’єднані спільною метою люди та сили починають діяти кожен за власним сценарієм. Недавню єдність можна було запити холодною водою одразу після того, як на столичній сцені Євромайдану оголосили склад нового уряду: виявилося, що розраховувати на всезагальне схвалення не доводиться.

Чим далі в політичний ліс – тим більше дров та завалів. Посада Президента України (нехай і з недавно обмеженими повноваженнями) – одна-єдина. Кандидатів набереться, мабуть, мало не зо два десятки. Серед них будуть доволі одіозні особи, для яких головним є олімпійський принцип: не виграш, а участь. Але між собою змагатимуться не тільки троє лідерів опозиції, які пліч-о-пліч боролися проти Віктора Януковича впродовж трьох довгих місяців Майдану, але й звільнена в результаті їхніх спільних із активістами в центрі та на місцях із харківської лікарняної тюрми Юлія Тимошенко. Зрозуміло, що з поверненням до активної політики Юлії Володимирівни шанси на президентство Арсенія Яценюка, який очолював партію в період її відсутності, уже не розглядаються взагалі. А як тоді бути з рештою?

Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Петро Порошенко, Олег Ляшко, Дмитро Ярош таки підуть змагатися за перемогу на виборах Президента України. Мало того, дуже великі шанси потрапити в другий тур має не лише Юлія Тимошенко, але й хтось інший! Отже, виникне дуже жорстка боротьба за перемогу. І чим запеклішою вона буде, тим важче потім буде працювати новому главі держави, бо ніяка усобиця ще не покращувала згуртованості та патріотизму всього суспільства: Президент України таки мусить дбати про всю державу і захищати інтереси всіх її громадян, незалежно від того, хто і за кого голосував на виборах. Інакше знову буде «капкан Януковича».

Але чи правильно розв’яжуть цю задачу, що є набагато складнішою за сюжетом, ніж історія мисливця, кози, вовка і капусти?

Володимир ДАНИЛЮК. 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (607) - 86.2%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%