Не викладач, а наставник

Не викладач, а наставник

Однокурсниця по навчанню в Київському держуніверситеті, колишня прес-секретарка Голови Верховної Ради України Ольга Чорна з нагоди Дня журналіста зробила екстравагантний хід.Пригадала не лише студентське минуле, а й одну з непересічних особистостей. Марію Каранську, яка вчила нас української мови.


Не вітала всіх підряд із професійним святом. А згадала… одну з наших студентських наставниць – Марію Каранську. І – правильно зробила, бо без їхнього професіоналізму не було б і азів журналістської справи у нас, їхніх вихованців…

«Однією з найяскравіших постатей серед наших викладачів на факультеті журналістики КДУ була Марія Устимівна Каранська – яка навчала нас Сучасної української літературної мови. Сувора, вимоглива і безкомпромісна… Ніколи не забуду, як на екзамені мені випав найжахливіший з білетів – із питанням про 20 правил перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів із російської мови на українську та навпаки. Складені ці правила, до речі, були самою Марією Каранською, яка розуміла, що запам’ятати їх здатна лише одна людина у світі – вона сама! Мабуть, тому Марія Устимівна виявила до мене великодушність і дозволила обмежитися лише десятьма правилами, відпустивши мене після цього з Богом і «четвіркою» в заліковій книжці!», – згадала Ольга Чорна.
А що згадав наш однокурсник Вадим Петрасюк:
«Марія Устимівна Каранська (легендарний викладач-мовник, у Другу світову – фронтовик, медична сестра) побачила на стіні студентського гуртожитку знамените слово з трьох букв. Покликала-позбирала студентів, дала їм завдання:

«Утворіть-но від цього слова якісний прикметник найвищого ступеня».
Студенти почали хихикати, ніхто не наважився вимовити потрібне слово.
Тоді Марія Устимівна резюмувала:

«Це слово позначає, якими є ви всі, ваш гуртожиток і його комендант».

Але тут же дала ще одне завдання:

«Утворіть мені від цього іменника дієслово».
Знову та сама реакція студентів.
«Це слово позначає те, що я зараз роблю, дивлячись на вас і на цю стіну!», – сказала Марія Каранська і пішла.
Розумна жінка була. Завжди казала нам: єдиним творцем мови є народ, а наше з вами (інтелігенції) завдання – вивчати процес мовотворення, але не втручатися, не регулювати його»...

Пригадалося й мені:

«На екзамен пішов до Марії Устимівни першим і з твердим переконанням, що після успішної роботи в групі, яку вона вела, це буде формальністю... Еге ж! Годину спілкувалися, аж поки в мене з носа не потекла кров (ніколи такого не було ні до цього, ні після!). Марія Устимівна незворушно запропонувала свою носову хустинку, сказала, що на фронті і не таке бачила, відпустила піти вмитися... А коли я повернувся, ми... продовжували обговорювати третє питання. У результаті – 5. А ще, коли Марія Каранська вже не так давно була хворою, її волинські учні зібрали гроші їй на лікування. Ну, я написав короткого листа... А потім вона надіслала відповідь... Наш лист був червоним від виправлень, а від себе вона додала, що дякує за допомогу, всіх шанує, але ми повинні бути грамотними в будь-якому віці!».

Для чого ці спогади? Та, мабуть, щоб кожен нинішній педагог був не просто викладачем, а наставником!

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото з особистого архіву Ольги ЧОРНОЇ: Марія Каранська заходить в аудиторію, всі ціпеніють…

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (7) - 12.1%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (32) - 55.2%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (14) - 24.1%
Мене це не стосується. (3) - 5.2%