Покарали… кредитом

Покарали… кредитом

 

Міжнародний валютний фонд переніс надання України чергових кредитів. Що це означає?


Перший транш на 2,1 млрд доларів США поворотної, хоча і за найменшими відсотками, допомоги ми отримали в червні минулого року. Ще мало б надійти два транші по 700 млн «зелених» до початку 2021 р., але… Вони перенесені. Чому і чи надовго? В цьому спробували розібратися колеги з «Економічної правди».

«Безумовно, кредитні кошти МВФ Україні потрібні. Але не менш важлива – довіра до України як партнера. Нам важливо бути в цій програмі, сумлінно виконувати взяті на себе зобов’язання і зберегти довірливі відносини. Тому у процесі перемовин робимо кроки, які наближають нас до траншу», – розповів Міністр фінансів України Сергій Марченко.

За його словами, другий раунд переговорів з МВФ планується в січні ц. р.:
«Вони (місія МВФ, – ред.) пішли на різдвяні канікули. На початку січня знову розпочнемо роботу з місією. Обговорюється модальність майбутньої програми, кроки, які маємо зробити, структурні маяки. Обговорюємо період 2022-2023 рр.: яким чином будемо балансувати бюджет, розмір дефіциту. Це нормальна професійна дискусія з експертами, з нашими партнерами».

То чого ж тоді Україна не отримала так необхідних їй коштів?

Сергій Марченко переконує, що нинішня влада виконала «всі маркери, які стосувалися урядових заходів»: ринкове тарифоутворення, трансформація податкової і митної служби, врегулювання проблемних кредитів державних банків тощо.

«Але там є й заходи щодо антикорупції, реформи судової системи, які, скажімо так, лишаються актуальними, однак, не залежать тільки від Мінфіну. І у Фонді найбільше наголошують на реалізації саме цих заходів», – публічно визнав урядовець.

Отже, вийшло з точністю до навпаки, як писали Ільф та Петров у книзі «12 стільців». «Вранці гроші – ввечері стільці», – переконує українська влада міжнародних кредиторів, які вимагають від неї провести суттєві реформи та покарати високопоставлених корупціонерів та олігархів.

«А можна навпаки?», – запитують із МВФ.

Наші ж відповідають:

«Можна. Але гроші наперед!».

Упродовж багатьох років так і виходило: МВФ виділяв кредити одній владі, друга їх віддавала, проклинаючи «папєрєдніків», а потім позичала вже сама, щоб залатати дірки в бюджеті, а в результаті – ні реформ, ні грошей… Тому доводиться знову стояти з простягнутою рукою.

Дехто каже, що Україна взагалі може обійтися без «подачок» МВФ. Звичайно, що може. Але якби ж відбулися ті ключові зміни, які закликають нарешті провести західні партнери, то, приміром, одна лише митна та податкова служби забезпечили б бюджет держави не на рівні проїдання, а за мірками розвитку.

А раз цього всього немає, МВФ узяв паузу. Дуже показову…

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото «Німецької хвилі»: вхід у центральний офіс МВФ у Вашингтоні.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (4) - 22.2%
Депутати, адже можуть його звільнити. (6) - 33.3%
Виборці, бо вони носії влади. (3) - 16.7%
Мені байдуже. (5) - 27.8%