Виженуть або посадять

Виженуть або посадять

В чужі соцмережі зі своїм «статутом» не ходять… Як у Тулу зі своїм самоваром не їздять…


Сяйво і потворність демократії в тому й полягає, що права і свободи одних неминуче входять у суперечність із такими ж привілеями інших. І перемагає не той, у кого вила в руках, а той, в кого розум у голові.

Масове блокування 45 Президента США Дональда Трампа після кривавого побоїща в Капітолії викликало в українців різновекторні відчуття. Одні протестують проти свавілля власників ресурсів. Другі переконані, що з мовою ворожнечі настав час боротися навіть на найвищому рівні. А що ми отримали в «сухому залишку»?

В тоталітарних режимах диктатор може заблокувати будь-яку помережу і ЗМІ та посадити в тюрму дописувачів і журналістів. Владімір Путін із Москви і Аляксандр Лукашенка з Мінська – яскраві підтвердження фарерського підходу до свободи слова.

У демократичних країнах, у цьому випадку в США, власники помереж, які стали для Дональда Трампа основним майданчиком для спілкування зі світом після ігнорування ним самим переважної більшості ЗМІ, після всіх відомих подій вирішили позбавити цей акаунт використовувати їхній ресурс для дестабілізації ситуації, керуючись своїми критеріями про межі дозволеного.

Третій сегмент буття у «Всесвітній павутині» – це, наприклад, ФРН, де, з одного боку, виступають проти повного блокування Дональда Трампа та всіх інших дописувачів, а з другого вже давно запровадили повну ідентифікацію всіх «абонентів», тому кремлівські фей комети або інші «фабрики тролів» там просто не мають шансів вціліти.

Україна в цьому плані виступає, як завжди. В ролі країни «третього світу». В нас немає своїх потужних соцмереж, тут відбувається розгул фейків віртуальних учасників дискусій та безкарність і словах та діях, а ЗМІ, в основному, належать олігархам або агентам впливу інших держав. І це – найгірша з усіх можливих ситуація.

Як її виправити? Очевидно, що тільки повторенням досвіду передових демократій, а не мавпуванням пакетики диктаторських режимів. Можливо, варто подумати про вітчизняну соцмережу, де було б комфортно почуватися нашим верифікованим громадянам?

Зрозуміло, що слід запроваджувати німецьку практику створення медіа-центрів, які б мали незалежний від чиновників і захищений законами кадровий ресурс та гарантований державою фінансовий фундамент. Саме вони дозволять громадянам вільно висловлювати свою думку, а правоохоронним органам – відстежувати та притягувати до відповідальності порушників законодавства.

В іншому випадку буде так, як є. Будь-кого і будь-хто може заблокувати в безкоштовній для користувача соцмережі, а також знищити (як правило, фінансово чи силовим методом) будь-яке ЗМІ.  

Звичайно, сир задарма буває тільки в мишоловці. Але насправді цю мишоловку і приманку хтось таки купив…

Тому, заходячи в якусь соцмережі, котра є чужою власністю, не слід забувати, як поводити в гостях: приймати правила господаря та не диктувати своїх умов. Інакше виженуть або посадять…

Володимир ДАНИЛЮК.

Ілюстративне зображення з порталу «Site.ua».

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (4) - 22.2%
Депутати, адже можуть його звільнити. (6) - 33.3%
Виборці, бо вони носії влади. (3) - 16.7%
Мені байдуже. (5) - 27.8%