Розвиток комунальників Підгайцівської громади

Розвиток комунальників Підгайцівської громади

Разом зі створенням об’єднаних територіальних громад починають розвиватися комунальні господарства. Про підгайцівське – в інтерв’ю з керівником комунальної служби, полковником запасу Державної прикордонної служби України Михайлом Котовим.


Михайло Борисович – хмельничанин. Після навчання у профільних військових закладах служив у багатьох прикордонних підрозділах, у тому числі й Луцькому загоні ДПСУ. Саме тут отримав житло, в якому поселилася не тільки сім’я, а й радість і достаток. Полковником запасу Михайло Котов став 5 років тому. Устиг попрацювати в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а потім відгукнувся на пропозицію очолити комунальну службу Підгайцівської громади Луцького р-ну.

– Нині я виконую обов’язки директора комунального господарства Підгайцівської територіальної громади. Водночас є її депутатом. Маю зробити все залежне для забезпечення життєдіяльності наших людей. Сюди входять питання вивезення твердих побутових відходів, водопостачання, водовідведення, благоустрою наших населених пунктів, а також теплопостачання всіх закладів освіти та культури. У містах кожне підприємство має свою ділянку роботи. Там функції розділені. «Луцькводоканал» має свою специфіку, «Луцьксвітло» чи «Спецкомунтранс» ще іншу. Ми ж відповідальні за все. Поки що у нас нема такої можливості та, мабуть, і ресурсів, аби створювати кілька комунальних підрозділів. У майбутньому щось буде мінятися, але зараз працюємо одною командою.

– Михайле Борисовичу, опріч Вашого підприємства, створено ще 7 старостинських округів, котрі також мають відстежувати проблеми комунального характеру. Тож роботи Вам додалося?

–  Безперечно! До 5 населених пунктів, що були у складі нашої громади, додалося ще 15. Усім маємо дати лад. Роботу з вивозу твердих побутових відходів налагодили. Централізовано при нашому безпосередньому сприянні це робиться в Липинському, Борохівському, Піддубцівському і Романівському старостинських округах. Лишається ще Звірівський і Хорлупівський. Ці пункти під нашим контролем, відповідну роботу поки що проводимо з жителями названих територій. Надіюся, що в найближчій перспективі комунальні послуги отримуватимуть і тут.

– Ваше підприємство має відповідні угоди з людьми усіх населених пунктів, які Ви щойно перелічили?

– Ми укладаємо угоди на вивезення твердих побутових відходів з власником кожного двору. Там, де є централізоване водопостачання, водонапірні башти також перейшли на баланс комунального підприємства. Договори присутні і в цьому випадку. У тих населених пунктах, де є централізоване водовідведення (Підгайці та Липини), без угод, знову-таки, не обходиться.

– Аби вчасно вправлятися з усім комплексом робіт, необхідно мати відповідну кількість спеціалізованої техніки. Вік лопати відходить у минуле. Без неї, зрозуміло, не обійшлося і зимової пори, коли снігом просто завалювало... Наскільки ваше підприємство забезпечене і потужне у технічному відношенні?

– На сьогоднішній день на балансі комунального господарства 17 одиниць техніки, включаючи вантажні автомобілі, сміттєвози та трактори. Маємо також механізми для стрижки газонів. За кошти громади закупили бензопили, тримери, які допомагають утримувати території населених пунктів у нормальному стані. Буквально у минулому місяці до тих двох спеціалізованих автомобілів з вивезення сміття придбали ще один. Це позитивно вплине на строки забирання твердих побутових відходів від житлових будинків людей громади. Нині проходять тендери щодо закупівлі вишки, вантажного автомобіля та навантажувачів. Нинішня зима висвітлила деякі прогалини і довела, що техніки громада потребує більше, адже її географічні межі значно розширилися. Тому голова ТГ вирішив, що в технічному плані маємо озброюватися краще. Його у цьому підтримали депутати. Це добрий знак того, що є розуміння тих викликів, які сьогодні ставить життя перед кожною ланкою цілісного об’єднаного ядра. З казни на ці цілі виділено шість млн. грн. Це дасть нам можливість бути більш мобілізованими та посилювати роботу з надання комунальних послуг різного ґатунку.

– Якщо перегорнути сторінку Вашої діяльності дещо назад, то щоб могли розповісти про зимовий період?

– Цьогорічна зима виявилася досить складною і в якийсь момент несподівано сніжною. Потрудитися працівникам нашого підприємства довелося з напругою і фізичних, і моральних сил. Чому? Ніхто не ображався, що доводиться займатися розчисткою заметів у позаурочний час. А в кожного ж сім’я, діти, які потребують уваги та поваги. Приємно, що на поміч приходили інші громадяни, у тому числі й фермери. Вони без будь-яких умов надавали наявну в них техніку. Адже поза проблемами громади жити зараз не можна. Сьогодні підсобив ти, завтра тобі зроблять послугу. Спільними зусиллями вдалося зробити так, що жоден населений пункт не лишився поза увагою і не був відрізаний від цивілізації. Завдяки тому, що мали п’ять одиниць своєї техніки, а ще шість залучили приватних підприємців та фермерських господарств, вдалося вчасно звільняти всі дороги від сніжних наносів. Особливих нарікань не було, навпаки, люди дякували за турботу.

– Не виникало нарікань, що це не їхній обов’язок?

– З чимось подібним не зіштовхнулися. Люди охоче йшли на співпрацю. За це їм треба лише дякувати. Водночас маємо нарощувати свої технічні потужності, бо хто може гарантувати, що наступна зима знову не буде з сюрпризами. Потрібна і снігоочисна техніка, і для посипання доріг, які зимової пори таять неабияку небезпеку для автомобілістів.

– У вашому штаті багато працівників?

– Зараз 33 людини. Це адміністрація підприємства та безпосередньо працівники різних професій.

– Через невеличкий період часу ми відзначатимемо одне з найвеличніших християнських свят – Великдень. Перед тим люди впорядковують могили своїх рідних і близьких, аби у поминальний день вони мали достойний вигляд. Щось у тому напрямку будете робити?

– Однозначно. І ми, і старости. У громаді 26 кладовищ. Мусимо подбати про ті могили, які вже нікому доглядати, бо рідні ніякої не лишилося. Під орудою старости мають технічних працівників, які зобов’язані і траву підкосити, і сміття прибрати. Не забуваємо і про місця інших поховань, де покоїться прах воїнів різних битв і воєн.

Володимир ПРИХОДЬКО.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото Віктора РАЙОВА: Михайло Котов.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

Піду на війну в перших лавах (8) - 32%
Для цього є армія, прикордонники, поліція і СБУ (4) - 16%
Буду підпільником (5) - 20%
Ми приречені на поразку (2) - 8%
Мене це не стосується (4) - 16%