Валентин Кухарик: Щорічно 53 тисячі українців помирає тільки через забруднення повітря

Валентин Кухарик: Щорічно 53 тисячі українців помирає  тільки через забруднення повітря

Розмова з начальником управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації Валентином Кухариком про основні завдання, цілі та напрямки роботи.

– Валентине Івановичу, поняття екології всеосяжне, розкажіть, будь ласка, чим саме займається очолюване Вами управління?
– Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації є окремою юридичною особою публічного права, але одночасно є структурним підрозділом державної виконавчої влади області. Основні напрямки роботи – це, передусім, дозвільна діяльність, надання адміністративних послуг населенню, проведення оцінки впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка. Крім того, у нас створений відділ природно-заповідної справи та екомережі, а також відділ економіки природокористування та природоохоронних програм. Фактично управління екології працює в таких чотирьох напрямках. Хотів би звернути увагу, що структура складається лише з 22 співробітників, і навантаження на усі відділи – чималеньке.

– А можна трішки детальніше про ці види послуг?
– Зокрема, це видача дозволів на гранично допустимі викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Це адміністративна послуга, яка надається фактично управлінням екології, але документи подаються через ЦНАП. Там встановлені відповідні терміни, має бути погодження Держпродспоживслужби. Ми вивчаємо усі документи і надаємо такий дозвіл. Звичайно, бувають і відмови, але більшість висновків – позитивні. За цей час ми не порушили жодного терміну розгляду такого звернення, про що свідчить відсутність судових справ.
Наступним етапом роботи є здійснення оцінки впливу на довкілля. Цей термін відносно новий, закон був прийнятий, якщо не помиляюся, у 2018 р. Він замінив собою поняття екологічної експертизи. Є таке розуміння, як планована діяльність, тобто, суб’єкт господарювання передбачає займатися планованою діяльністю, яка підпадає під вимоги закону про оцінку впливу на довкілля. Така організація має пройти певну процедуру, яка триває в межах трьох місяців. Там готується звіт про оцінку природодовкілля, потім відбувається громадське обговорення і видається відповідний висновок. Лише отримання оцінки впливу на природодовкілля фактично дає дозвіл на роботу підприємства. Без цього документа Екологічна інспекція може притягнути до відповідальності чи навіть припинити діяльності такого підприємства у судовому порядку.
Крім того, значна робота проводиться й по природоохоронних заходах. На території області діє єдина Регіональна програма «Екологія 2016-2022», де виконавцями цієї програми є як державні органи, так і підприємства, установи, організації, інші юридичні особи. Вона ділиться на різні галузі: захист атмосфери, захист ґрунтів тощо. Ми координуємо їхню діяльність, щоб ця програма ефективно діяла. В області створено обласний Фонд охорони навколишнього природного середовища і управління екології є головним розпорядником його коштів. Фонд наповнюється за рахунок екологічного податку. Ці кошти акумулюються за рік: значна частина – 45% – йде в Державний бюджет, 55% залишається на місцях, при цьому з них 25% ідуть на сільські, селищні та міські фонди, а 30% іде в обласний. 
Після цього управління екології отримує пропозиції щодо фінансування певних заходів: придбання контейнерів для сміття, виготовлення проєктно-кошторисної документації екологічних об’єктів, ремонт очисних споруд та ін. Ми фактично узагальнюємо всі пропозиції і подаємо їх на сесію обласної ради, після чого вони обговорюються депутатами, голосуються і у вигляді рішень запускаються в роботу на місцях. Важливо додати, що умовою отримання субвенції цих коштів, які виділяє обласний Екологічний фонд, має бути 30% співфінансування з місцевого бюджету. До прикладу, візьмемо ремонт очисних споруд: ми даємо 1 млн грн, а 300 тис. грн має профінансувати відповідний орган місцевого самоврядування. І тоді ми щомісячно контролюємо використання цих коштів.

– Які основні екологічні проєкти уже вдалося реалізувати?
– Передусім, коли я прийшов на посаду, у 2020 р. гостро стояло питання обміління Світязя і інших озер Шацької групи. Слава Богу, що Світязь зараз наповнився водою, але разом із тим, ще до мого приходу, це питання було піднято на рівні голови облдержадміністрації. Тоді ж була створена відповідна робоча група, яка й досі займається питаннями причин обміління Шацьких озер. І за кошти обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища була замовлена концепція боротьби з обмілінням. Це робив відповідний інститут Національної академії наук України, він і визначив причини, які негативно впливають на гідрологічний рівень озера Світязь. Я, прийшовши на цю посаду, передусім ставив перед собою завдання знайти наукове обґрунтування, чому міліє перлина Волині. По-друге, щоб ми у межах своїх можливостей змогли вплинути на виявлені причини, тобто – вирішити найбільш проблемні.

– Раз ми зачепили цю тему, то чому все-таки зневоднюється Світязь і як вирішується ця проблема на обласному рівні?
– Згідно з концепцією було виділено 5 причин, які впливають на обміління Світязю. Перший фактор, який визначено, це кліматичний. Щоб ми не говорили і не робили, зміни клімату в бік потепління сприяють тому, що міліє не тільки головне озеро області, а й інші водойми на її території. Якщо немає опадів, то звідки воді взятися?!
Інша причина – інтенсивне водокористування. Тобто, неконтрольоване водокористування та відсутність централізованої системи постачання та водовідведення. Люди пробивають свердловини, так звані шахтні колодязі, викопують ставки на подвір’ї: без будь-якого дозволу, без будь-яких рішень, особливо в туристичний сезон, коли найбільша спека, використовують воду в величезних та неконтрольованих кількостях!
Ну, і по-третє, одна з найвагоміших причин – це застаріла та неефективна меліоративна система. На території колишнього Шацького р-ну, котрий став одиницею укрупненого Ковельського, є дві меліоративні системи, які були побудовані ще за часів СССР: Верхньоприп’ятська та Копаївська осушувальні системи. Частина цих систем, протяжністю в сотні кілометрів, перебуває на балансі держави – Державного агентства водних ресурсів України, а частина – у комунальній власності (тобто, це внутрішньогосподарська меліоративна система, яка перебуває на балансі територіальних громад). А щоб їх обслуговувати, звісно, потрібні кошти. Тому на сьогодні проводиться робота щодо вивчення ситуації, як краще відремонтувати внутрішньо-господарську меліоративну систему, яка перебуває на балансі Шацької ОТГ, які канали треба чистити, які ні і так далі. З обласного Екологічного фонду виділяються певні кошти на найпроблемніші ділянки роботи. Крім того, у 2019 р. був зроблений капітальний ремонт гідроспоруди між озерами Світязь та Луки-Перемут, щоб контролювати рівень води в озері Світязь. І за напрямком державної меліоративної системи Регіональний офіс водних ресурсів вже виготовив технічну документацію на їх ремонт. Основне питання – це, звісно, кошти. До прикладу, для того, щоб поремонтувати Копаївську осушувальну систему, ту частину, яка є на балансі держави, потрібно 52 млн грн. Тобто, ми розуміємо, що в області таких коштів не має. 
Також вивчається вплив Хотиславського кар’єру, який знаходиться в Республіці Білорусь. Ми відновили за кошти обласного Екологічного фонду дослідження впливу цього кар’єру на Шацьке поозер’я. Цими питаннями займаються Інститут водних ресурсів та меліорації Національної академії наук України та Шацький національний природний парк. Згідно з висновками інституту, вплив цього кар’єру є, але поки що він мінімальний. Та при подальшій його розробці, коли він запроєктований глибиною в 45 м, у нас можуть виникнути чималі проблеми.
І наостанок – недосконалість управління та недотримання водного законодавства. Це будівництво у прибережних захисних смугах, це будь-які копанки, які самочинно роблять люди, руйнація меліоративних каналів.. . І це зумовлено низькими штрафами за недотримання екологічного законодавства.

– Повертаючись до попереднього питання, які ще проєкти реалізовує управління екології та природних ресурсів?
– Ми приділяємо значну увагу розвитку природно-заповідної справи. На території Волинської області – більше 360 об’єктів природно-заповідного фонду. І в більшості з них порушується режим: здаються землі в приватну власність,проводяться рубки лісів та фіксуються інші порушення законодавства. Я поставив завдання, щоб відновити природоохоронні зобов’язання, зробити повну інвентаризацію цих справ, навести там лад. І поступово нам це вдається. Звичайно, ми розуміємо, це досить клопітка робота, але ми вивчаємо і робимо. І ОТГ повинні знати, що у них є об’єкти природно-заповідного фонду з відповідним режимом використання.
Наступний напрямок – це збільшення площі об’єктів природно-заповідного фонду. На сьогодні управління екології займається збором інформації і замовляє відповідні роботи в експертів, щоб зменшити антропогенний, тобто, людський вплив на відповідну територію. Фактично приблизно 11% нашої області є заповідними, у той час,  як згідно з вимогами Європейського Союзу має бути мінімум 20%. Ми сьогодні працюємо з громадськими організаціями, об’єднаннями, які мають подавати клопотання щодо установлення тих чи інших територій Заповідного фонду. Після цього буде експертиза, наукове обґрунтування, відповідні погодження, і на сесії обласної ради створюється такий заповідник. На сьогодні ми популяризуємо цей напрям роботи на сайті та сторінці Фейсбук. Розмістили зразок клопотання, щоб, якщо хтось виявив червонокнижну рослину або інші зникаючі види, зміг подати необхідні документи.
Крім того, Заповідний фонд нашої області оцифрований та з ним можна ознайомитися на електронній карті об’єктів заповідного фонду України.

– Які пріоритетні цілі ви ставите перед собою та своїми колегами для виконання в найближчий час?
– Ми завершуємо, точніше, вже на стадії затвердження Регіональний план управління відходами у Волинській області до 2030 р. Він уже розроблений, пройшов усі робочі групи, комісії, і на сьогодні вирішується питання щодо його затвердження (станом на 1 липня, – авт.). На території нашої області є більше 400 сміттєзвалищ, причому, менше 20% паспортизовані. Тобто, вони фактично діють без будь-яких дозвільних документів. І частина з них уже переповнена відходами... Питання виникають і по Брищах, і по Шацьку, і по інших територіях. 
Загалом питання сміття є найбільш актуальним не лише для нашої області, але й для України в цілому. Тому наш Регіональний план стане дорожньою картою, як і що нам роботи в області. Ми також можемо говорити про будівництво сміттєпереробного заводу, але тут виникає питання, чи буде він рентабельним? Разом із тим, Регіональний план поведінки з відходами передбачає різні варіанти. Починаючи від будівництва такого заводу, вартість, його локацію, довіз сміття, там вже все прораховано, або зробити один єдиний полігон, великий та рівновіддалений від населених пунктів, чи як поводитися з тими сміттєзвалищами, що уже є в області. Це не нормативний документ, це лише план, але він надасть всю необхідну інформацію всім зацікавленим сторонам. Там будуть прораховані різні варіанти розвитку подій та їх вартість.
Крім того, буквально сьогодні ми розробили проєкт  Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на території області. Ми скерували її на погодження в Міндовкілля. Можливо, нам дадуть якісь поради, бо ми розробляли її самотужки разом із іншими зацікавленими установами, тоді їх, безумовно, буде враховано. Після погодження проєкт рішення винесуть на сесію. Суть того документа, щоб зробити стаціонарні пости у найбільших населених пунктах, аби контролювати якість атмосферного повітря. За даними спеціалістів, щорічно 55 тис. українців помирають від забрудненого повітря. 
Ну і, звичайно, збільшення території та наведення порядку в природно-заповідному фонді. Це – основні цілі.

– І на останок, Валентине Івановичу, як Ви проводите вільний час? Як перезавантажуєтесь від роботи?
– Спорт і природа. У юності займався футболом, та й зараз продовжую тренування, але, звичайно, на аматорському рівні. Влітку ходжу на риболовлю, взимку – на лижі. Я люблю активний відпочинок, не можу сидіти на місці.

– Дякую за відвертість та цікаву інформацію, успіхів Вам та очолюваному колективові!
– І Вам дякую за змістовну розмову!

Інтерв’ю вела Ольга КОНОНЧУК.

На фото авторки: Валентин Кухарик у своєму службовому кабінеті.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

Піду на війну в перших лавах (8) - 32%
Для цього є армія, прикордонники, поліція і СБУ (4) - 16%
Буду підпільником (5) - 20%
Ми приречені на поразку (2) - 8%
Мене це не стосується (4) - 16%