Журналісти пам’ятають і… не здаються

Журналісти пам’ятають і… не здаються


16 вересня у Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі Православної Церкви України відбулася панахида за вбитими під час виконання службових обов’язків та трагічно померлими журналістами. За ініціативи облорганізації НСЖУ та співпраці з духовенством  таке поминання відбувається майже 20 років поспіль…


16 вересня 2021 р. із благословення Митрополита Луцького і Волинського ПЦУ Михаїла (віднедавна члена НСЖУ), Богослужіння в найголовнішому православному храмі обласного центру Волині провели протоієрей, голова інформаційно-видавничого центру єпархії отець Віталій Собко та архідиякон Луцького Свято-Троїцького собору ПЦУ отець Микола Коць. Молилися за упокій душі, насамперед, убитого 17 вересня 2000 р. українського журналіста, засновника першого Інтернет-порталу «Українська правда» Ґеорґія Ґонґадзе, а також вшанували світлу пам'ять усіх інших трагічно загиблих працівників ЗМІ під час виконання службових обов’язків.


Як зазначив голова Волинської облорганізації НСЖУ Михайло Савчак, подібні заходи проводяться в м. Луцьку щонайменше 20 років поспіль. Раніше їх благословляв Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Яків (нині покійний), потім – владика Михаїл.


Після панахиди отець Віталій Собко особливо відзначив велике значення жертовної праці журналістів, які, на превеликий жаль, дуже часто ціною власного життя відстоюють основоположні принципи християнської моралі та свободи слова, а тому заслуговують на повагу та шану.


В луцькому соборі помилилися за упокій душ загиблих колег секретарі облорганізації НСЖУ, керівники провідних місцевих медіа, ветерани волинської журналістики, а також Секретар НСЖУ Володимир Данилюк.


Слід зазначити, що минулого вівторка на фасаді Національної спілки журналістів України у м. Києві з’явилась  оновлена версія меморіальної дошки Герою України, журналісту Ґеорґієві Ґонґадзе. Її створив скульптор Василь Маркуш.


Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, перший варіант урочисто відкрили рік тому. Але скульптор увесь час думав над удосконаленням меморіалу. Нову роботу автор погодив із родиною журналіста, зокрема – з дружиною Мирославою Ґонґадзе, яка зараз проживає в США.


Скульптор Василь Маркуш згодом пояснив, чому було вирішено внести зміни:


«Дошка непроста, воно важко все йшло. Але для себе внутрішньо я вирішив, що ці корективи внесу. Мені також цікаво, якою бачать її люди…».


Крім цього, в м Києві 15 вересня на території церкви Святого Миколи Набережного ПЦУ провели панахиду (літію) у пам'ять про Ґеорґія Ґонґадзе та всіх загиблих українських журналістів.


Про це повідомляє кореспондент Агенції «Укрінформу».


«Ми сьогодні згадуємо Ґеорґія Ґонґадзе, згадуємо кожного українського журналіста, який загинув при виконанні своїх обов'язків. І ключове наше прагнення, щоб у суспільстві було визнання, що журналісти важливі. Як би пафосно не звучало, але в журналістику нас кличе місія. Місія – боротися з несправедливістю, мати достойну репутацію та визнання серед людей. Ґеорґій Ґонґадзе здобув це визнання, на жаль, такою страшною ціною… Так само як і Ігор Александров, як Павєл Шеремет, як Вадим Комаров», – сказав після панахиди голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.


Поминальну панахиду (літію) за загиблими журналістами у столиці відправив настоятель храму Святого Миколи Набережного протоієрей Стефан Яремчук. На території цієї церкви було поховано Ґеорґія Ґонґадзе.


«Українські журналісти та православне духовенство з числа ПЦУ свято шанують світлу пам'ять і про Ґеорґія Ґонґадзе, не забуваючи  про інших колег (починаючи від Вадима Бойка), які стали жертвами злочинного свавілля. Але – продовжують вірою та правдою служити основоположним принципам свободи слова», – зазначає Секретар НСЖУ Володимир Данилюк.


Роман УСТИМЧУК.

На фото Степана ШЕГДИ: під час панахиди в Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі ПЦУ.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

Піду на війну в перших лавах (14) - 35.9%
Для цього є армія, прикордонники, поліція і СБУ (7) - 17.9%
Буду підпільником (7) - 17.9%
Ми приречені на поразку (3) - 7.7%
Мене це не стосується (5) - 12.8%