Сімейний лікар - не універсальний солдат

Сімейний лікар - не універсальний солдат

Надто дорого обходиться українцям своє ж здоров’я. І якщо говорити про бюджетний гаманець, і коли йдеться безпосередньо про кишеню пацієнта… Зробити медичні послуги якомога доступнішими населенню, а паралельно й покращити їхню якість – стратегічна мета нинішньої реформи первинної ланки медичної допомоги. Стан здоров’я населення – промовисте свідчення того, що первинка не виконує основну функцію: своєчасно виявляти і лікувати найпоширеніші захворювання (в першу чергу – серцево-судинні, туберкульоз та онкологічні). Ось чому серед пріоритетів змін у сфері охорони здоров’я, запроваджених із обранням Президентом України Віктора Януковича, – розвиток сімейної медицини. Досвід Європи підказує: традиції земської медицини, колись так поширені в Україні, – вартують уваги. 

Показники захворювання і смертності в Україні на порядок гірші, ніж у Європі. Основною причиною смертності населення є серцево-судинні захворювання. Понад 460 тис. (66%) українців щороку вмирають від цієї недуги. Натомість у Польщі в структурі смертності серцево-судинні захворювання займають 48%. Смертність від гострого інфаркту міокарда у нас сягає 35%, тоді як у поляків лише 4%. До слова, Волинь з ініціативи голови облдержадміністрації Бориса Клімчука стала чи не єдиним регіоном, де на обласному рівні всерйоз взялися за подолання цієї біди. Успішно діє обласна програма «Волинькард», у рамках якої коштом обласного бюджету вдається буквально рятувати людські життя і проводити широку інформаційну-профілактичну кампанію. Ще кілька цифр: якщо торік в Україні зафіксовано 68,1 випадок туберкульозу на 100 тис. осіб, то у Німеччині – всього 5,3… Особливо турбує лікарів ріст захворювань серед дітей віком до 14 років. 
Неефективна вітчизняна медицина – дорога ноша. Витрати з Держбюджету на охорону здоров’я за останні 5 років зросли більш ніж удвічі. Про видатки з кишені взагалі не йдеться… Ось чому першочерговим завданням реформи первинної ланки медицини є розширення мережі та оснащення лікарських амбулаторій, тобто – фізичне наближення сімейного/дільничного лікаря до пацієнта. За словами Президента України Віктора Януковича, до 2014 р. планують завершити спорудження амбулаторій сімейної медицини: «Ми маємо можливість якщо не цього року, то 2014-го завершити роботу, щоб у нас не було жодного села, де б у нас були проблеми», – зауважив глава держави, водночас наголосивши: виконувати поставлені завдання слід так, аби не спричинити шкоди якості надання послуг. Серед інших завдань, визначених Національним планом дій на 2013 р., – запровадження стимулів медичних працівників, професійна підготовка медиків, підвищення фінансової самостійності закладів первинки. 
Над розбудовою інституту сімейної медицини активно працюють і на Волині. Хоча наша область не є пілотною, але Національним планом дій на 2013 р., чітко окреслені завдання щодо реформування галузі й для непілотних регіонів.
«Єдине наше прагнення – доступні та якісні медичні послуги для волинян. Ми не поспішаємо з реформами, а поступово модернізуємо та оптимізуємо існуючу систему медицини, – зауважив голова облдержадміністрації Борис Клімчук під час нещодавнього відкриття центру первинної медико-санітарної допомоги у Горохові. – Первинна ланка – пріоритет, бо лікарі та медсестри цих закладів працюють у безпосередньому контакті з людьми. А це важливо для профілактики, виявлення складних хвороб у їхній початковій стадії». 
Наразі в області затверджено детальний план розширення мережі закладів первинки. На Волині функціонує 88 лікарських амбулаторій. У планах – збільшити їхню кількість. Мережу установ розширюватимуть, аби забезпечити принцип: сімейний лікар повинен бути дійсно сімейним. Важливий аспект – покращення кадрового забезпечення: шляхом реалізації програм місцевих стимулів для медиків, контролю за виконанням планів із перекваліфікації лікарів та підготовки фахівців за держзамовленням. Важливо, що до 31 грудня 2019 р. на дільницях первинки можуть працювати і терапевти, і педіатри, і сімейні лікарі. Тобто майже шість років (!) відведено для перекваліфікації на сімейних лікарів. Держава надає таку можливість усім, хто має бажання. 
За словами начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ігоря Ващенюка, до кінця червня, згідно з Національним планом дій на 2013 р., в області мають бути зареєстровані центри первинної медико-санітарної допомоги. Ця робота у нас майже завершена: «Без сімейної медицини розмежування рівнів надання медичної допомоги нереальне. А основою первинки є лікарські амбулаторії загальної практики та сімейної медицини», – наголошує Ігор Степанович. Саме тому новостворені центри не слід сприймати як поліклініки, це насамперед – мережа амбулаторій. Принаймні щоб так було, на Волині працюватимуть і надалі. За два останні роки в області створено 8 амбулаторій. На оснащення цих та інших закладів витрачено чимало коштів. При деяких із них відкрито пункти швидкої допомоги. Для зручності пацієнтів змінено графіки роботи амбулаторій (до 18-20 год. та у вихідні), організовано виїзні обстеження вузькопрофільними спеціалістами мешканців сіл. У більшості амбулаторій є можливість пройти загальні клінічні обстеження, зробити необхідні аналізи…
– Багато речей, які необхідно змінити, сьогодні – очевидні. Я теж працював свого часу дільничним лікарем і мав план: яку кількість людей направити до «вузьких» спеціалістів. Це ж не секрет. Але чи це правильно? Не повинен гіпертонік лікуватися у стаціонарі. Нема в цьому потреби. Так само не повинен медик лікувати праве вухо чи ліве, він має лікувати організм загалом, а спеціалізована допомога – це вже третинний рівень, висококваліфікований, – каже Ігор Ващенюк.
Водночас ніхто не стверджує нині, що державі потрібен такий собі універсальний солдат в особі сімейного лікаря. Але спостерігати за станом здоров’я мешканців підопічної йому території і вчасно забити тривогу через відхилення від норми він може і повинен! 
– Наш досвід роботи (а поліклініка з 1999-го року першою на Волині створила три дільниці сімейної медицини) засвідчує: якщо сімейні лікарі працюють сумлінно, то змінюється на краще і ситуація зі станом захворюваності населення. Зменшується кількість ускладнень від ішемічної хвороби серця, гіпертонічних кризів… Тобто тих показників, які й викликають сьогодні найбільшу тривогу, якщо говорити про стан здоров’я населення, – стверджує завідувач відділення сімейної медицини №2 комунального закладу «Луцька міська поліклініка №1» Марія Богородецька – Нині у нас діє два відділення сімейної медицини, де працюють висококваліфіковані фахівці. Навантаження на сімейного лікаря сягає 2400-2600 тисяч населення (при нормі – 1500). Прийом проводять у три зміни, для надання кваліфікованої допомоги вдома забезпечені сумками сімейного лікаря, де є портативні глюкометри, тонометри, медичні препарати, які використовуються при ургентних станах. Кожен лікар має мобільний телефон, що дає можливість надавати консультації пацієнтам…
Усталена думка про те, що сімейний чи дільничний лікар – це такий собі «диспетчер» – хибна, каже Марія Анатоліївна. Вона вважає, нині це – кваліфікований медичний персонал, який самостійно вирішує проблеми хворих на етапі надання первинної медичної допомоги. Окремі ж політики місцевого розливу часто закидають, що на Волині надто поспішають втілити медреформу. Ні. Не поспішають. Навпаки: не один рік працюють на випередження. За останні 10 літ в області підготували 250 сімейних лікарів. У Луцьку діє відповідний факультет післядипломної освіти від львівського університету. Уявіть, що було б, якби не було цієї роботи й нині в одну мить постала потреба у величезній кількості спеціалістів. Хоча їх і так не вистачає… Аби зацікавити лікарів із наступного року на Волині, повідомив Ігор Ващенюк, будуть впроваджувати стимулюючі виплати – за навантаження, що перевищує норму.
Перші результати із розпочатої масштабної роботи з розвитку інституту сімейної медицини та реформи первинної ланки – уже засвідчують те, що зусилля влади – не марні. Бо, як справедливо зауважив Президент України, реформа здійснюється «не заради реформи, а заради людей». Пацієнти стали частіше звертатися до дільничного чи сімейного лікаря. З’явилася можливість, отже, з’явилася і довіра. Ось – головний інструмент поліпшення системи охорони здоров’я.
Оксана НЕГРЕБЕЦЬКА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (3) - 8.8%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (21) - 61.8%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (6) - 17.6%
Мене це не стосується. (2) - 5.9%