Рецепт для медицини

Рецепт для медицини

Волинську медицину очікують серйозні зміни. Представники влади обіцяють: що зміни ці будуть на краще. Про що мова? Приміщення, реконструйоване під центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, фактично готове, а роботи на будівельному майданчику Волинського обласного перинатального центру тривають, відповідно до графіка. Зрозуміло, що об’єкти ці – різні, бо виконуватимуть різні функції, одначе об’єднані єдиною метою – поліпшити медичну послугу й наблизити її до людей. 

Нагадаємо, що з 1 січня 2013 р. Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону «Про екстрену медичну допомогу». Документом передбачено створення у кожній області єдиної системи організації та забезпечення надання екстреної медичної допомоги. Відтоді «Швидка допомога» зажила за новими правилами, адже відбулося розмежування безпосередньо швидкої та екстреної допомоги. Саме невідкладники повинні прибути на виклик за 10 хв., а у сільській місцевості – за 20 хв. після надходження заявки. А швидка приїздитиме до хворого впродовж години. Відтак диспетчер розмежовуватиме виклики на звичайні та екстрені. Для цього по всій країні створюють єдину систему диспетчерських із сучасними телекомунікаційними засобами зв’язку й принципово новим рівнем супроводу бригад.
На Вінниччині та Дніпропетровщині в рамках національного проекту «Вчасна допомога» впроваджують пілотні проекти. Відтак диспетчерські регіональні служби облаштовують коштом держави. Далі планують апробувати їх у дії, а лише тоді дати повний старт іншим областям, врахувавши всі «за» та «проти». Одначе ще п’ять регіонів власними силами взялися до справи: у Львівській, Київській, Миколаївській, Донецькій та Волинський областях уже подбали про появу приміщень для єдиних диспетчерських. Рівень готовності – не однаковий. Однак саме від цього залежить, чи отримають області подальше фінансування.
– Ми довго розпочинали, але зараз суттєво просунулися вперед, – повідомила під час селекторної наради перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова. – Є реальні шанси на успіх. Ми підніматимемо питання, аби в 2013 році було збільшено фінансування й п’ять регіонів, які хоч і не пілотні, але фактично приєдналися до Національного проекту «Вчасна допомога», отримали кошти. Але це залежить виключно від готовності існуючих об’єктів у регіонах.
Що ж у волинян? У приміщенні, де проводили реконструкцію під єдину диспетчерську, роботи практично завершено. Мовляв, зосталося вкласти лінолеум.
– Для нас – це дуже важливий об’єкт, – наголосив заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк. – Уже провели всі будівельні та підготовчі роботи. Виконували їх коштом обласного бюджету, вкладено приблизно п’ять мільйонів гривень. Тож фактично ми готові до встановлення обладнання. Очікуємо, що воно надійде вже цього року. Окремо працюємо щодо транспорту: нещодавно п’ять карет швидкої придбано позабюджетним коштом. Сподіваємося, що й держава в цьому плані допоможе, адже відповідні обіцянки були. 
Сьогодні на теренах Волині вже є 105 автомобілів швидкої, 41 бригада й понад тисячу персоналу, котрий пройшов необхідне навчання. 
За попередніми підрахунками, до кінця липня роботи щодо створення єдиної диспетчерської на Волині будуть завершені. Нині представники влади працюють над створенням переліку необхідного обладнання, аби подати документ до Києва. Зосталося також пройти експертизу щодо відповідності приміщення до державних будівельних норм. Одначе головне питання – організація телефонії. Певні домовленості з Укртелекомом досягнуто, але останнє слово – за столицею. Відтак крапки над «і» розставить час.
Що ж до перинатального центру, то тут надаватимуть висококваліфіковану допомогу вагітним жінкам, породіллям і новонародженим. І хоча установу вже називають ще одним пологовим майданчиком на Волині, однак вона виконуватиме значно ширші функції. Саме тут фахівці працюватимуть із патологіями й будуть здатні надати на місці необхідну допомогу малюкам та їхнім мамам.
Чим унікальний волинський перинатальний центр, бо відповідні медичні заклади створюють у багатьох куточках України? Саме в Луцьку його зводять із нуля, а не оселяють у пристосованому приміщенні. А то – важливий нюанс. Хоча, звісно, відповідна ініціатива потребує суттєвого фінансового вливання.
Нині будівельники працюють на майданчику у дві зміни. Відтак у заплановані строки вкладаються, й проблем із освоєнням коштів не виникає. Відповідну інформацію повідомив Ірині Акімовій голова облдержадміністрації Борис Клімчук. До слова, на реалізацію цього проекту з Державного бюджету надійшло більше 13 млн. грн. 7 млн 752 тис. – в липні цього року. Хоча, варто зауважити, що з початку 2013-го будівельні роботи вели коштом області.
Борис Петрович, до слова, висловив готовність освоїти й ті кошти, які не встигають пустити в роботу інші регіони. Мовляв, у такому разі волинський перинатальний центр прийматиме пацієнтів уже влітку 2014 р. Проте Віктор Сірман, керівник Національного проекту «Нове життя – нова якість материнства та дитинства», в рамках котрого й реалізовують загальноукраїнський проект щодо створення відповідних центрів, налаштований ще оптимістичніше: запропонував волинській владі переглянути терміни відкриття установи. Тож чи введуть в експлуатацію перинатальний центр до кінця 2013-го?
– Якщо ми так довго чекали на появу перинатального центру у Луцьку, то два чи три місяці нічого не вирішать, – зауважив Борис Клімчук, оглядаючи будову. – Навіщо бігти? Тим більше, що зробити потрібно все, як слід. От візьмемо до прикладу котельню, яка забезпечує теплом дитячу лікарню. Для тієї котельні перинатальний центр – надзвичайно велика площадка. Підключити «Луцьктепло»? То матимемо справжню мороку й доведеться тотально економити! Тому потрібно розбудувати котельне господарство.
Окрім того, на думку будівельників, варто було б переобладнати і тепломережу, адже до неї ніхто не заглядав упродовж 30 (!) років. Відповідно до проекту, існуюче приміщення неонатального центру, котрий діє при дитячій лікарні Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання, реконструюють та облаштують там відділення пролонгованої реабілітації дітей на 15 ліжок. У новій же будівлі розмістять 67 ліжок акушерського відділення та 20 гінекологічного. 
– Нам не доведеться транспортувати діток від пологового до лікарні, – підкреслив голова облдержадміністрації. – Тут відбуватиметься повний і закритий цикл. Так збережемо життя жінок новонароджених. У тому й суть реформи, а не в закритті. От, до речі, нещодавно наші невідкладники врятували двох чоловіків, бо відтепер лікарі бригади швидкої мають можливість робити ін’єкцію тромболізису прямо в кареті. Люди зосталися живими, а родини не втратили годувальників. Ще півроку тому ці сердечники практично не мали шансів вижити. Думаю, усім зрозуміло: зміни в медицині – на краще.
Світлана ГОЛОВАЧУК.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (3) - 8.8%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (21) - 61.8%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (6) - 17.6%
Мене це не стосується. (2) - 5.9%